Переводчик сайта

Мы теперь в ВКонтакте, присоединяйтесь!

Облако тегов

Где можно купить пчел и пчелиных маток (частные объявления)

Объявление - Продам пчел и пчелиных маток

СУЧАСНИЙ МЕДОЗБІР І ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ БДЖОЛИНИМИ СІМ’ЯМИ

СУЧАСНИЙ МЕДОЗБІР І ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ  БДЖОЛИНИМИ СІМ’ЯМИ 

Гречка Г. М., кандидат сільськогосподарських наук

Національний науковий центр “Інститут бджільництва імені П. І. Прокоповича”

Рецензент – кандидат сільськогосподарських наук М. О. Шамро

Наведені результати досліджень щодо вивчення сучасних медозбірних умов у Лісостепу України, можливості їх викоористання бджолиними 

сім’ями районованої для зони української степової породи. Встановлено, що медозбірні умови Лісостепу України, представлені різними видами медоносної флори лісів, придорожніх лісонасаджень, садів, лугів, ярів, вибалків, полів, забезпечують бджолам підтримуючий та основний взятки й придатні для розвитку бджільництва. Основними медоносами є еспарцет, гречка, соняшник. Оптимальним часом інтенсивного відвідування бджолами еспарцету є 8–14, гречки – 10–14, соняшнику – 9–14 години. Бджолині сім’ї української степової породи здатні продуктивно використовувати біологічні запаси пилку та нектару з рослин різних ботанічних видів.

Постановка проблеми. Україна – одна з провідних держав світу, що мають розвинене бджільництво. Важливим показником господарської  діяльності галузі є виробництво меду. Держава входить до п’ятірки країн – найбільших виробників цього продукту. Його валове виробництво становить від 40 до 60 тисяч тонн. Максимальний медозбір у господарстві осягається лише при відповідній підготовці пасіки до його використання. Кожен пасічник має вчасно та якісно виконувати комплекс робіт, від чого залежить повноцінність фізіологічного стану бджолиних сімей, їх розвиток і продуктивність. Інтенсивність використання медозбору досягається лише за умови стабільності кормової бази. Вирішення даної проблеми передбачає аналіз і врахування місцевих медозбірних умов, реалізація яких дасть змогу прогнозувати раціональне утримання та використання бджолиних сімей районованої для зони української степової породи.

Аналіз досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання проблеми. Успішний розвиток бджільництва та підвищення його продуктивності в зоні інтенсивного ведення сільськогосподарського виробництва залежить від низки чинників, із-поміж яких найбільше значення має наявність достатньої кількості різновидної медоносної рослинності та раціональне використання її бджолами. Географічний розподіл медоносів досить різноманітний. Види, оширені на всій території України, становлять 70 % загальної їх кількості. За аналізом життєвих форм основна частина медоносів представлена: трав’янистими рослинами – 70 %, деревами – 16 %, кущами – 11 %, напівкущами та ліанами – 3 %. Для кожної зони визначено певний вид продуктивного медозбору, який, в основному, залежить від природних умов. Для Лісостепу  характерними є лісово-гречаний, гречано-соняшниковий медозбори. Медоносна рослинність є одним із основних природних кормових ресурсів для бджіл, тому детальне вивчення її має важливе значення для бджільництва [1].

Основою кормової бази бджільництва є сільськогосподарські ентомофільні культури, однак варто використовувати й медоноси лісового фонду. Ранньої весни бджолині сім’ї необхідно вивозити в ліс. Ранньовесняні медоноси забезпечать їх пилком – джерелом білка, жирів і вітамінів. Гарний медозбір можна отримати з акацієвих і липових насаджень. Літні й осінні медоноси є джерелом підтримуючого медозбору [2]. 

В пошуках корму бджоли відвідують квітки різних медоносних рослин. Добуваючи з них нектар і пилок, вони виконують надзвичайно важливу роботу щодо їх запилення, – від цього значно підвищується врожайність культур. Бджоли – основні запилювачі багатьох сільськогосподарських рослин. При наявності серед рослин сильнішого медоносу, аніж запилювальна культура, бджоли не тільки не знижують свою роботу, а, навпаки, посилюють, оскільки надходження в сім’ю нектару стимулює матку на збільшення яйцекладки, а збільшення розплоду стимулює виліт бджіл у пошуках корму. Відповідно з цим зростає й продуктивність бджолиної сім’ї [3, 6].

Результати досліджень спеціалістів та передовий досвід господарств України свідчать про те, що з метою створення стабільної кормової бази бджільництва необхідне нормальне функціонування безперервного квітково-нектарного конвеєра. З цією метою використовують деревинно-кущові, плодово-ягідні насадження, сільськогосподарські медоносні рослини, натуральні угіддя та ін. Для нормальної життєдіяльності бджолиної сім’ї в гніздо має безперервно поступати свіжий корм – нектар і обніжжя, що сьогодні важко забезпечити. Останнім часом – у результаті антропогенного втручання в природу – стан кормової бази значно змінився [4]. 

Природні умови Полтавщини сприятливі для розвитку бджільництва. Флора її досить різноманітна й багата медоносними та пилконосними рослинами, що є джерелом корму для бджіл. Однак, останнім часом в умовах інтенсивного ведення землеробства кількість дикоростучих медоносних рослин різко зменшується [7]. Виникає необхідність у вивченні сучасних медозбірних умов і можливостей їх використання бджолами районованої в зоні української степової породи. Дискусійним залишається також питання щодо здатності української породи бджіл продуктивно використовувати сучасну медоносну флору Лісостепу України, зважаючи на періодичні обмеження біологічних запасів нектару та пилку в природі. 

Мета і завдання досліджень. Метою роботи було вивчення медозбірних умов у лісостеповій зоні України та можливості їх використання бджолиними сім’ями української степової породи. Відповідно до мети ставилися завдання щодо визначення медоносної флори Гадяччини, флороспеціалізації бджіл у різні періоди пасічницького сезону, льотної активності бджіл при використанні медозбору з основних медоносів, показників основних господарських ознак бджолиних сімей районованої породи.

Матеріали і методи досліджень. Дослідження проводили на базі пасіки ВАТ “Полтаваплемсервіс”, розміщеної в типових умовах Лісостепу  України – північної частини Полтавської області.

Медозбір вивчали в Гадяцькому районі. При цьому визначали та обліковували видовий склад медоносів. Спостерігаючи за рослинами, реєстрували початок і кінець розпускання квітів і тривалість їх цвітіння [1]. Вчасно виконуючи технологічні роботи з догляду бджолиних сімей, пасіку рано навесні вивозили в ліс, влітку – до масивів ентомофільних сільськогосподарських культур. Упродовж сезону визначали стан бджолиних сімей, використання ними медозбору в зоні продуктивного льоту бджіл, їх розвиток і продуктивність [4].

Результати досліджень. На територіях розміщення пасіки ВАТ “Полтаваплемсервіс” (Полтавська область) медозбір у основному становлять дикі медоноси, що проростають у листяних і хвойних лісах, у придорожніх лісонасадженнях, на лугах, на схилах ярів і вибалків, а також культурні медоносні рослини, що вирощуються в садах і в господарствах різних форм власності. Їх,зокрема, представляють: ліщина, клен, верба, береза, терен, груша, горобина, шипшина, малина, кульбаба, глід, каштан, ріпак, конюшина, еспарцет, акація, липа, гречка, свиріпа, буркун, соняшник та інші. За сприятливих погодних і  екологічних умов бджоли активно відвідують усі згадані види медоносів, збираючи нектар і пилок для поповнення кормових запасів у своїх гніздах. Це дає їм змогу добре розвиватися та продуктивно використовувати медозбір. Про відвідування джолиними сім’ями основних видів медоносних рослин упродовж терміну їх квітування можна судити за аналізом принесеного в гніздо пилку.

Флороспеціалізація бджіл-збирачок протягом пасічного періоду змінюється в залежності від кількості квітуючих на той час ботанічних видів рослин, що знаходяться в радіусі продуктивного льоту комах. Найприйнятнішу для бджіл у той чи інший період сезону медоносну флору встановлено за аналізом грудочок пилку, принесеного бджолами з ідентифікованих квітучих рослин. Проведені дослідження пилкових зерен підтверджують наявність у природі певної кількості медоносів, відвідуванню яких бджоли надають перевагу. Щодо використання бджолами біологічного запасу пилку різних ботанічних видів рослин визначено, що бджолині сім’ї української степової породи активно проявляють вибіркову здатність збирати білковий корм із домінуючих видів відвідуваних ними рослин. Флороспеціалізація бджіл залежить певною мірою від особливостей бджолиної сім’ї, яка вибирає саме найбільш приваблюючі її рослини. Ця вибірковість спостерігається в бджіл української степової породи протягом усього медозбірного періоду, хоча вони здатні продуктивно використовувати й пилок рослин різних ботанічних видів. Здатність же бджіл української степової породи формувати обніжжя з пилку різних за ботанічним походженням рослин свідчить, що ця порода бджіл може раціонально використовувати медозбір із них навіть в умовах обмежених ресурсів.

У певний періоду сезону продуктивні джерела пилку з рослин різного виду для заготівлі товарного обніжжя становлять близько 28,5–94,5 % (див. табл.). 

Флороспеціалізація бджіл української степової породи

Періоди обліків

Збір обніжжя за добу, г

Кількість пилконосів

Найбільший % пилку  з рослин певного виду

Наявних  у природі, шт.

Визначених по обніжжю

шт.

%

ІІ декада квітня

66,7±16,64

7

6

85,7

проліска дволиста – 52,8 %

ІІІ декада квітня

65,2±16,25

10

9

90

клен гостролистий – 28,6 %, верба козяча – 30,5 %

І декада травня

63,7±15,81

9

7

77,8

береза повисла – 58,8 %, кульбаба лікарська – 36,8 %

ІІ декада травня

63,8±15,93

8

6

75

груша звичайна – 31,2 %, горобина звичайна – 28,5 %, кульбаба лікарська – 38,5 %

ІІІ декада травня

162,3±40,56

14

11

78,6

клен татарський – 24,9 %, малина лісова – 30,5 %, дуб звичайний – 19,8 %

І декада червня

213,35±53,20

16

13

81,3

еспарцет піщаний – 65,2 %

ІІ декада червня

228,45±57,61

15

12

80

еспарцет піщаний – 73,6 %

ІІІ декада червня

231,4±57,82

8

4

50

еспарцет піщаний – 94,5 %

І декада липня

107,0±26,73

10

7

70

гречка посівна – 65,8 %, свиріпа – 24,3 %

ІІ декада липня

98,5±24,61

9

7

77,8

гречка посівна – 73,5 %,  соняшник звичайний – 20,3 %

ІІІ декада липня

84,9±2,12

8

6

75

гречка посівна – 81,6 %,  соняшник звичайний – 12,5%

 

Найбільший середньодобовий збір обніжжя з домінуючих рослин у період заміни зимувалих бджіл (друга декада квітня). Інтенсивність використання медозбору з первоцвітів стимулюється вирощуванням розплоду. З наявних у природі 7–14 пилконосів і медоносів, що становлять основу для продуктивного збору, в період їх цвітіння бджолами відвідуються лише 81,4 %. Надалі, під час цвітіння масиву ентомофільних сільськогосподарських культур і при наявності в природі до 8–16 медо-пилконосів, бджоли віддають перевагу 72,4 % рослинам масивів.  Відносно використання нектарних ресурсів визначено, що воно також досить пов’язане зі строками цвітіння медоносів. У Лісостепу України (Полтавщина) основними медоносами є еспарцет, гречка, соняшник. Однак при впровадженні передових технологій догляду бджолиних сімей можна отримати непоганий медозбір із лісового різнотрав’я, садів, акації та липи. Величина медозборів із різних рослин змінюється протягом сезону й дає змогу в одні періоди лише поповнити щоденні витрати корму на живлення, а в інші – накопичити його запаси в гнізді й дати товарну продукцію. Продуктивність бджолинихсімей суттєво залежить від їх льотної активності. В різні періоди сезону бджоли української степової породи виявлють її по-різному. Різниться льотна активність бджіл при змінах температури навколишнього середовища стосовно пори року.

При зміні температур навколишнього середовища спостерігається різка зміна кількості бджіл, які вилітають із вулика й залітають у нього. В ранньовесняний період при порівняно низьких температурах бджоли поступово (7,3–27,3 шт./хв.) активізуються, в літній же період перехід їх до льотнозбиральної роботи швидший (26,8–125,3 шт./хв.). Прискорюють активність свого льоту бджоли української степової породи вже при температурі навколишнього середовища +10 оС, а сповільнюють у жарку погоду – при +28 … +30 оС. 

Дикоростучі рослини під час цвітіння не всі відвідуються бджолами. Вибірково бджоли відвідують і спеціалізовані масиви сільськогосподарських ентомофільних культур, надаючи при цьому перевагу рослинам на великих площах. Cтосовно виду рослин різниться також інтенсивність льоту бджіл. Спостереження, проведені на великих масивах основних медоносних культур під час їх цвітіння, свідчать про те, що найкраще бджоли відвідують: еспарцет із 8 до 14 години, гречку – з 10 до 14 години, соняшник – із 9 до 14 години.

За медозбірних умов Лісостепу України бджолині сім’ї з матками української степової породи в період інтенсивного розвитку вирощують більше робочих особин, ніж сім’ї з матками невідомого походження. Беручи до уваги, що більша кількість принесеного бджолами обніжжя відразу використовується для приготування корму личинкам, і лише незначна його частина складається в запас, проведено розрахунки кореляції між кількістю вирощеного розплоду та пилковою продуктивністю й встановлено залежність цих ознак (r = 0,72). Виховуючи достатню кількість робочих бджіл, сім’ї водночас забезпечують і високу продуктивність на медозборі. Порівнюючи медову, пилкову та воскову продуктивності сімей за весь медозбірний період, визначено, що українські степові бджоли відмічаються вищою продуктивністю, ніж місцеві. При вищих показниках кількості заготовленого бджолиного обніжжя та відбудованих стільників інтенсивність збору валового меду в сім’ях із чистопородними матками, відносно помісних, становила 12,1 кг. 

Зважаючи на те, що породні особливості бджіл української степової породи в процесі еволюції формувалися в флористичних умовах Лісостепу, слід враховувати їх пристосованістьдо рослин цієї зони.

Висновки. Медозбірні умови Лісостепу України придатні для розвитку бджільництва. Використання медозбору бджолами української степової породи тісно пов’язане з наявністю та строками цвітіння медоносів і вирощування розплоду. Бджолині сім’ї української степової породи здатні продуктивно використовувати біологічні запаси пилку та нектару з рослин різних ботанічних видів. Оптимальним часом інтенсивного відвідування бджолами основних медоносів є: еспарцету 8–14, гречки – 10–14, соняшнику – 9–14 години. 

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Боднарчук Л. І. Атлас медоносних рослин України. / Л. І. Боднарчук, Т. Д. Соломаха,  А. М. Ілляш [та ін.] – К.: Урожай, 1993. – 272 с.

2. Буднік О. В. Флороспеціалізація та льотна активність бджолиних сімей української степової породи. / О. В. Буднік, І. В. Волощук, Г. М. Гречка // Пасіка. – 2007. – №7. – С. 20–21.

3. Лаврехин Ф. А. Биология пчелиной семьи : учеб. [для уч. сред. спец. учеб. завед.] /  Ф. А. Лаврехин, С. В. Панкова. – М.: Колос, 1969. – 320 с.

4. Матвиец А. Г. Пути улучшения кормовой базы пчеловодства в агроценозах лесостепной зоны Украинской ССР / А. Г. Матвиец // Пчеловодство. – 1990. – Вып. 19. – С. 35–39.

5. Методы проведения научно-исследовательских работ в пчеловодстве / А. В. Бородачев, А. Н. Бурмистров, А. И. Касьянов [и др.]; под ред. Я. Л. Шагун. – Рыбное, НИИП, 2006. – 154 с.

6. Поліщук В. П. Вивчення роботи бджіл на збиранні квіткового пилку і запиленні рослин /  В. П. Поліщук, О. В. Ладика // Науковий вісник НАУ. – К.: Видавничий центр НАУ, 2006. – №94. – С. 154–161.

7. Солошенко Л. М. Вивчення роботи бджіл на збиранні квіткового пилку і запиленні рослин / Л. М. Солошенко, І. В. Губська // Науковий вісник НАУ. – К.: Видавничий центр НАУ, 2006. – №94. – С. 215–218.

 

Фото украинской степной породы пчел

Агрессивна ли украинская степная порода пчел

Весеннее развитие украинской степной породы пчел

Восковая продуктивность украинской степной породы пчел

Где разводят украинскую степную породу пчел

Гнездо украинских степных пчел

Зимовка украинской степной породы пчел

Медосбор украинской степной породы пчел

Пригодность украинской степной породы пчел к использованию на промышленных пасеках

Украинская степная порода пчел и роение

Устойчивость к болезням украинской степной породы пчел

СУЧАСНИЙ МЕДОЗБІР І ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ БДЖОЛИНИМИ СІМ’ЯМИ

Пчелы Приморского края – украинская степная пчела на Дальнем Востоке

Статья Егошина Р.А.

Украинские пчелы

Украинская степная порода пчел 2

Алпатов В.В. об украинской пчеле

Породное районирование пчел в Украине

Украинская степная порода пчел

 

Где купить пчелопакеты и пчелиную матку украинской степной породы